Величезну роль в творчості Верещагіна грала тема війни. Саме цій темі присвячено більшість картин художника, у тому числі і твір “Після атаки. Перев’язувальний пункт під Плевною”. Цю картину він намалював у 1878 році, присвячуючи своє створення штурму міста Плевни, в якому загинула величезна кількість російських солдатів.
Дивлячись на картину я бачив, рівну місцевість, навколо якої тягнуться невисокі гори. На горизонті видніється димку від військових битв, а на першому плані розкинулись намети у вигляді наметів. Ці намети є польовим госпіталем. Видно, що всі поранення не поміщаються в ці намети, але їм усім потрібна допомога після битви. Хтось із поранених сам в змозі дійти до госпіталю, а кого-то приносять на ношах.
Люди лежать під спекотним сонцем, і чекають, коли їм зможуть надати допомогу. На обличчях багатьох можна розгледіти біль. Велику особливість цієї картини я хотіла б відзначити, що всі люди знаходяться в різних позах, кожна фігура неповторна своєю мімікою і жестами.
На мій погляд, Верещагін намагався найбільш точно і реалістично передати точність подій, що відбулися. Показуючи війну з найстрашнішою, нещадної боку. Я думаю можна виділити якоїсь окремої людини, тут важливі всі разом взяті, на тлі диму від вогню і розкиданого всюди зброї.
Коли дивишся на цю картину, ніби чуєш стогін кожного хто ще не добрався до намету з допомогою, їх біль проходить через тебе, і ти відчуваєш кожне кульове поранення. І ти мимоволі хочеш допомогти кожному солдату, але тільки не знаєш чим, умовляєш себе, що скоро все закінчиться, і всім стане краще, все оговтаються від болю, але забути це страшний час не зможе ні хто.
Ти готовий схопити одну з покинутих зброї і йти захищати свій народ. Кожна картина цього художника – невеликий світ, у якому ти можеш прийняти участь, варто лише трохи пофантазувати.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)