Німецький живописець і гравер раннього бароко Адам Эльсхеймер прожив недовге життя, проте його досвід у вирішенні мальовничих завдань знайшов розвиток у творчості Рембрандта, вплинув на мистецтво К. Лоррена, Фетти та інших майстрів. Эльсхеймер навчався у Франкфурті у Ф. Уффенбаха, потім працював у Венеції, а з 1600 до кінця днів жив у Римі.
У своїй творчості художник відчув вплив мистецтва Караваджо. Эльсхеймер писав в основному невеликі картини на міді. Це були поетичні пейзажі з античними і біблійними персонажами і сценами. Рішення проблеми світла й тіні займало майстри впродовж усієї творчості. Він звертався до ефектів штучного освітлення і зображення складних атмосферних явищ, нічного зоряного неба з місячним сяйвом, заходу сонця, відбивається у воді.
Його увагу привертали ефекти тонких градацій світла, колірних контрастів. Інші відомі твори: “Юпітер і Меркурій у Філемона й Бавкиди”. Картинна галерея, Дрезден; “Пейзаж з храмом Вести і Тіволі”. Національна галерея, Прага; “Відпочинок на шляху до Єгипту”. 1609. Стара пінакотека, Мюнхен; “Пожежа Трої”. Ок. 1603. Стара пінакотека, Мюнхен.