Література, живопис і мистецтво в цілому знає теми, мотиви та сюжети, що отримали назву “вічних”. Ні-ні, звичайно, ніщо не вічно, і час безжально йде піском крізь пальці, крізь сито історії. Мова лише про те, що кожне нове покоління творців звертається до одних і тих же сюжетів знову і знову, черпаючи в них їжу для натхнення.
Один із таких сюжетів – танець Саломеї перед царем Іродом, один з епізодів, про який поведано у всіх чотирьох Євангеліях Нового заповіту. Зачарований і заворожений танцем дівчата, цар обіцяв виконати будь-яке її бажання. А саме бажання нашептала тієї мати – проси, мовляв, голову Іоанна Хрестителя. Вона й попросила.
Втім, ця страшна розв’язка – за рамками картини французького художника Гюстава Моро “Соломія, танцює перед Іродом”. Як і багато творчі особистості, Моро був людиною захоплюються. Він не боявся еклектики, тобто змішування різних стильових особливостей, рис різних епох. Так і тут – палац, під склепінням якого танцює Соломія, знаходиться як би поза конкретного часу. При ретельному розгляді можна побачити і типово вавилонські декорації, і характерні для давньоєгипетської культури квіти лотоса.
Склепіння палацу високі, розділені широкими арочними прорізами. Ірод стар, погляд його зовні безпристрасний. Соломія не зображена безсоромної блудницею, вона по-своєму граціозна і витончена. Ось чому похилого віку служниці поглядають на неї з неприхованою заздрістю.
