Картина “Валаамова ослиця” була створена в 1626 р. і відноситься до так званого Лейденскому періоду, часу, коли Рембрандт ван Рейн працював у цьому місті з 1625-1631 рр. Усі роботи цього часу характеризуються пошуками творчої самостійності, однак, у них ще помітно вплив Пітера Ластмана.
Рембрандт вибрав саме його в якості вчителя, тому що останній мав досвід роботи в Італії, прославився як художник, який пише художні сцени, що здобув славу в Амстердамі, мав велике коло замовників. Картина “Валаамова ослиця” була ідеєю Ластмана і начерки основи сюжету теж його робота. Саме він, як і на своїй однойменній роботі – розташував фігури по центру. Рембрандт лише повторив всі жести: Валаам, воздевающий посох, ангел, приголомшливий мечем. Однак, від себе написав це з більшою імпульсивністю: ангел летить, ослиця більше налякана. Робота була продовжена і завершена у власній майстерні в Лейдені, куди він переїхав з Амстердама, не маючи можливості мириться з постійними правками своїх робіт з боку Ластмана.
Сюжети, які торкалися теми Старого завіту були дуже популярні у художників Нідерландів. Історія “Валламовой ослиці” веде свій початок від біблійної притчі про знаменитому чернокнижнике, віщун і мазі з міста Пефор, на річці Євфрат. Стародавні ізраїльтяни під проводом Мойсея, після виходу з Єгипту заволодівають землями за Йорданом. Після цього ними збираються збройні сили для захоплення землі Ханаанській, яку їм обіцяв Бог. Цар Моава, сусідній до Ханаану країни, не маючи достатньо сил для відбиття агресії просить якогось Валаама напустити на ворогів своїх прокляття.
Віщун після довгих умовлянь погоджується і відправляється в шлях на ослиці. Згодом дорогу перепиняє видимий тільки тварині ангел, якого послав Бог. Валаам став бити ослицю, після чого вона заговорила і донесла до нього волевиявлення Бога. Незважаючи на численні прохання Царя Моавського, віщун Валаам не тільки не прокляв народ ізраїльський, але і тричі поблагословив його.
Твір створений на полотні і виконано масляними фарбами. Художній стиль – бароко. Техніка виконання – станковий живопис. Вертикальний формат картини візуально групує персонажів у центрі композиції. Розмір дерев’яної рамки – 65 см×47 див. Ослиця зображена точно в тій же позі, що й на однойменній картині Пітера Ластмана. Однак, свого творіння Рембрандт ван Рейн надав більшої динамічності, що відображає: більш широко відкритий рот, підкреслює перехід від ослячого крику до людської мови, нога сильніше підігнута, вуха сильніше відведені назад, що в сумі передає біль, страх і несподіванка.
Найзначнішою деталлю картини є очі Валаама. На відміну від картини Ластмана, де вони відкриті від подиву настільки, що очні яблука видно цілком, картина Рембрандта показує їх порожніми, сліпими, не здатними бачити ангела і “божественну істину”.
