На картині “Веселка”, автор зображує звичайний пейзаж у незвичайній манері викладу. Йому вдалося зовсім прості речі зробити особливими. На полотні художника ми бачимо широкий степ з звивистій, вдалину біжить дорогою. Смарагдове різнотрав’я рівнини тільки що освітилося першими променями сонця, які змогли пробитися крізь грозові хмари.
Дивлячись на картину, здається, що відчуваєш цю свіжість, що залишилася після проливного дощу. І ось, темне небо розступилося, і явило світу прекрасну різнобарвну веселку, яка у вигляді прекрасного повітряного містка з’єднує одну частину неба з іншого. Вона, немов ілюзія і, одночасно реальність, яка створює відчуття захвату, і всепоглинаючого наснаги. Хочеться милуватися красою природи нескінченно. Веселка на картині також може виступати і символом перемоги добра над злом. Небо займає більшу частину картини. Можливо, таким чином, автор спонукає глядача задуматися про таємничості світобудови і секрети Всесвіту.
На задньому плані зелена рівнина плавно переходить в жовту, залиту сонцем. Із-за невеликих височин на неї, починає здаватися, що це не рівнина, а величезні стоги сіна.
Дивовижне поєднання теплих і холодних кольорів на полотні, дає відчуття спокою й умиротворення. Художником вигідно витриманий контраст відтінків. Яскравий жовтий колір рівнини дуже добре виглядає на тлі сіро-синього грозового неба.