Художник К. Ф. Юон схоже небайдужий до сонця. Більшість його картин присвячено саме сонячним дням. Назва полотна “Весняний сонячний день” говорить саме за себе. Сніг вже потемнів і скоро розтане, побігши звивистими струмочками по селі. З дахів будинків він уже розстав, а залишився тільки на землі. Останнім снігу і теплому сонечку радіє дітвора. Вони вийшли на вулицю, щоб наостанок побешкетувати в снігу і покататися на санках. Хтось ліпить сніговика, а хтось катається на санках вниз по вулиці. Двоє хлопчаків залізли на дах і наче стрибають з неї прямо в замет біля будинку. Інший хлопчик сидить на паркані і спостерігає за своїми друзями, схоже йому не весело, так як їм.
Праворуч біля будинку стоять дві дівчини в довгих спідницях і хустках. Вони кудись дивляться, розмовляють і сміються. Напевно побачили щось цікаве, що привернуло їхню увагу. За їх поведінкою спостерігає стоїть поруч дівчинка. Схоже їй незрозуміло чому дівчатам так весело. Про ситуацію, яка весни говорять птахи на деревах. Швидше за все, це граки, перші вісники наближається весняного тепла. Вони галасують і готуються будувати гнізда для своїх сімей. Сонце освітлює все село і дарує людям і природі своє тепло. Дерева ніби оживають під його променями і тягнуть свої віти до неба.
Небо по-весняному прозоре і яскраве. По ньому пливуть білі пухнасті хмари, які дарують йому невагомість. Всі жителі села вийшли на вулицю, радіючи весні і сонячного тепла. Дивлячись на картину відчуваєш радість, яку відчувають люди, і свіжість повітря. Природа прокидається після довгої холодної зими, а разом з нею як від сплячки прокидаються люди. Сонячні промені, опроміняє все навколо, піднімають настрій, а чисте повітря змушує зітхнути на повні груди. Весняне повітря ніби п’янить і пробуджує бажання жити всупереч всім бідам і невдач.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)