У цьому творі виражена узагальнена концепція нової архітектури. Башта Татліна являє собою твір-концепцію, символ спрямованості до нового світу, до “колективної, реальною і дієвою культурі” .
Зроблений із заліза монумент складається з 2 похилих спіралей, гармонійно пов’язаних між собою і закручується знизу вгору. Всередині спіралей одна над іншою розташовані конструкції геометричних форм – куб, піраміда, циліндр, півсфера. Вежу передбачалося звести в натуральну величину висотою в400 м, виготовивши з скла і сталі.
Башта Татліна – унікальний твір, що виражає ідею єдності людей, спільної справи, спрямованості вгору, ідею руху – розвитку. Це образ “энергийного дійства”, вираз матеріально-энергийного становлення. Вона асоціюється з Вавилонської вежею за принципом протиставлення символу марноти діянь людства і його дерзостности і конструктивного підходів.
У реальному архітектурному проекті Татліна, на думку А. Стригалева, оформилося простір, подібне ірраціональним, невоспроизводимим в ортогональних проекціях просторових побудов, нерідко зустрічається в іконописних зображеннях архітектури.
Татлін синхронізував ритми руху і розміри Вежі з планетарними циклічними процесами. Процес обертання обсягів не сприймається оком з-за низьких швидкостей руху. Куб обертається зі швидкістю 1 оборот на рік, піраміда – 1 оборот в місяць, циліндр – 1 оборот на добу, півсфера – 1 оборот в годину. Обертання обсягів асоціюється з обертанням Землі. Висота кратна меридіану.
У 1968 році в Музеї сучасного мистецтва в Стокгольмі виготовлена 7-метрова модель Башти Татліна. В 1970 році для виставки радянського мистецтва революційних років в Лондоні була зроблена дерев’яна модель.
