У сюжеті “Юпітер і Юнона” взятому з “Іліади”, цариця богів спокушає свого чоловіка, бажаючи відвернути його від подій Троянської війни. Спокушений Юпітер не може встояти перед таким спокусою і відкладає свій грізний тризуб в бік.
Сам факт існування Трої і реальності Троянської війни нині вже не піддається сумніву. Ось її тривалість – інше справа, це питання спірне і дискусійне. Міфи, а також поема Гомера “Іліада” трактують його наступним чином: серед олімпійських богів теж не було єдності з питання про те, кому слід надавати допомогу грекам або троянцям.
Кожен, що називається, тягнув ковдру на себе, обманюючи і підставляючи інших. Ось чому, мовляв, війна і тривала цілих десять років, поки хитромудрий Одіссей – теж, до речі, обманом, не подсказа грекам, як з найменшими втратами захопити Трою.
Ось і на картині італійського живописця Аннібале Карраччі ми можемо наочно переконатися, що навіть Юпітер і Юнона – верховні боги Олімпу, і займали протилежні позиції. І що з того, що Юпітер вже немолодий – це тільки зовні. Жінка, нехай вона навіть богиня, прекрасно знає, за яке місце тримати чоловіка і чим спокусити його.
Юнона оголила груди і недвозначно поставила ногу на ложі Юпітера. Він уже взяв її за коліно і ось-ось приверне в обійми, а далі… далі – відома справа. Тут вже не до позолоченого тризуба і “управління персоналом”. Жінка для справжнього чоловіка – завжди спокуса і натхнення.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)