На своїй картині “З квартири на квартиру” В. М. Васнецов зображує людей, які змушені поневірятися по знімних квартирах. Вигляд у цієї сімейної пари дуже нещасний. У них в очах читається відчай і питання: “Як же ми будемо далі жити?”. Люди вже у віці, і їм досить проблематично вже пересуватися на великі відстані, але вони змушені йти пішки. Жінка одягнена в довге зелене пальто в клітку. На голові у неї чорна шапка.
Чоловік теж в темному зимовому пальто і чоботях. Щоб якось сховатися від вітру, він підняв комір пальта і обмотав шию старим шарфом, найбільше схожий на шматок безформної матерії. У нього хворі ноги, тому в руках він тримає палицю, і ходить, спираючись на неї. В руках у нього невеличкий згорток з речей.
Жінка, злегка дотримуючись за лікоть чоловіка, йде, повісивши на іншу руку трохи більший сумку з речами, і свою чорну сумку. Пальцями вона міцно стискає кухоль з ложкою, які не помістилися з іншими їх незначними речами. Все вказує на те, що ці люди живуть дуже бідно, навіть всі свої речі вони можуть забрати в руках. Схоже, ця сімейна пара часто змінює місце проживання, вишукуючи найдешевші варіанти квартир.
Подекуди навколо видніється сніг. Пара йде по березі злегка замерзлої річки. Поруч з ними видніються дерев’яні залишки від зламаної човна або містка. Над водою кружляють чайки, слетаясь до берега в пошуках якої-небудь їжі.
Вся картина художника пройнята почуттям смутку і тривоги за майбутнє цих людей.
