За своє довге плідне життя Джорджія о’кіф створила дві з половиною тисячі робіт. Улюбленою тематикою художниці були різноманітні рослини, черепа і кістки тварин, але серед її робіт знаходяться і такі, як “З озера”
Можна намалювати море максимально реально, з усіма деталями, як Айвазовський; можна як Моне – на перше місце поставити своє бачення стихії води; а можна як Джорджія о’кіф – показати не саму водну гладь, а свої почуття і емоції при погляді на неї. І будь-яка людина відразу зрозуміє, що ж хотіла зобразити художниця.
Важко розповісти про сюжеті роботи, коли його просто немає. Відчуття художниці показано на цій картині, але що бачила вона в той момент – назавжди залишиться загадкою. Лінії, кольори, форми, межі – все змішується на картині, але змішується в особливому порядку, народжує емоції, близькі до настрою художниці при створенні цього полотна. Не варто сприймати її роботи буквально, і чекати, що несподівано щось з’явиться з хвиль озера.
Насолоджуйтеся авторською фантазією, при кожному свіжому погляді на картину завжди можна побачити щось нове, незвичне, невідоме раніше; вир емоцій автора з кожним разом засмоктує все глибше в озеро фантазії. Кожен глядач розуміє роботу по своєму, це і доставляє особливе задоволення і глядачеві, і художник.
