60-70-ті роки XIX століття – час зародження перших революційних настроїв. У суспільстві зростало невдоволення існуючим соціальним ладом, з його проблемами і несправедливими порядками. З’являються народовольці, кожен з яких, діючи різними способами, прагнув побудувати щасливе майбутнє, засноване на рівності і свободи.
Представники творчої інтелігенції, як ніхто інший, гостро реагували на недосконалість суспільних порядків і поділяли нараставшие революційні настрої. Серед діячів мистецтв, активно виступали з критикою існуючого укладу та правлячої влади, був художник Володимир Маковський. Власну позицію він неодноразово підкреслював допомогою своїх картин. Серед робіт, що відбивали революційну тематику, виділяється написане в 1879 році полотно “Засуджений”.
Головним персонажем картини став молодий народоволець, заарештований і засуджений за незгоду з владою. Із залу суду жандарми вивели його до рідних. Бачачи задумливий і похмуре обличчя сина, в сльозах з благанням і невтішним горем в голосі звертається до нього мати. Плачущий, закрився в своєму горі батько намагається утримати її, розуміючи, що нічого вже змінити не можна. Решта прийшли на суд з тривогою і сумом дивляться на нього, приреченого на виснажливий каторжна праця, немов прощаючись, адже додому поверталися з каторги одиниці.
Немає сумніву в тому, що художник відкрито симпатизує засудженому та його рідним, тонко, з особливою сумною теплотою передаючи їх душевний стан: невтішне горе і тривогу за навіє печаль майбутнє. Приглушена сіро-коричнева гама палітри, в якій вирішено колорит картини, як не можна краще відповідає драматизмом і похмурості сцени.
Правдива, наповнена глибоким ідейним змістом і ясністю змісту, робота “Засуджений” торкнулася гострих питань сучасності, чим заслужила беззастережне визнання як в середовищі творчої інтелігенції, так і серед простого народу.
