Аржантей – картина, яка наповнена сонячним світлом, подихом теплого вітру, свіжим запахом води. Жінка – постійна натурниця Мане в той період – тримає на колінах букет квітів і думає про чимось, її погляд трохи сумний, хоча губи видають полуулибку, значить, думки її радісні. Чоловік одягнений у білі штани, майку в широку смужку, солом’яний панаму, – заглядає їй в обличчя. Чоловік, можна припустити, чекає від неї відповіді.
Не випадково художник помістив пару на лаву, а ззаду ми бачимо човни, місто, так мені здається створюється відчуття самоти. Позаду них тече життя, а вони тільки вдвох.
За їх спинами – вода, прописана глибоким синім кольором, що приємно для ока глядача. На небі пливуть хмари, небо чисте, світле. Створюється відчуття умиротворення в картині за рахунок світлого неба і глибокої синьої води.