Представлений автопортрет, де в одній руці художник тримає тонку кисть, а в іншій вгадується палітра – один з найпримітніших та сумних робіт великого Мане. Примітна картина своєю технікою, а сумні нотки “расслишат” ті, хто знає подальшу долю живописця.
Тут ще художник сповнений сил і творчості – пряма постава, прямий, хоча трохи переляканий погляд, лише деяка худоба видає проблеми зі здоров’ям. Однак, пройде зовсім небагато часу, і, катаючись на велосипеді, Мане зашкодить собі ногу. Розвивається від травми ревматизм стрімко переросте в закупорку судин і гангрену, які в свою чергу позбавлять художника однієї ноги.
Техніка написання картини продовжує його традиції – широкі і сміливі мазки, без чітких контурів, які характерні для імпресіонізму, біля витоків якого Мане і стояв. Також звичним для глядача є і відсутність фону – художник не раз його спеціально не малював, бажаючи зробити акцент на героїв картини. У своєму автопортреті Мане зовсім відмовляється від нього. Його фігура ніби виступає з темряви.
Композиційні прийоми також не нові – часто в своїх роботах живописець ніби “обрізав” простір, прагнучи досягти ефекту фотокадру.
Дивлячись на картини, незмінно хочеться розглянути через його погляд думки цього незвичайного людини. Генія, який піддавався гонінням і безжальним критичних закидів, відкидався публікою, пережив важке захворювання, що змушує неймовірно фізично страждати, і…встиг застати свою славу. За одинадцять днів до смерті Мане був удостоєний Ордена Почесного легіону.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)