Василь Васильович Верещагін – унікальний живописець, багато подорожував, що супроводжував російську армію у військових діях на Балканах, в Середній Азії і Японії. Присвятивши свою творчість батальному жанру, художник крім військових подій намагався відобразити види Індії, Японії та інших країн, представити російської публіці їх екзотику і колорит.
Картина “Біля дверей мечеті” – яскравий приклад ілюстрації звичаїв східних держав, вірно помічених пильним оком майстра. Розкіш різьблених дверей уособлює багатство господарів будинку – правителів і високопоставлених осіб – і їх презирство до бідняків, що сидить під цими закритими дверима. В рівній мірі художник боровся проти насильства над особистістю, зла і несправедливості, що відбуваються з волі людей.
Основною темою творів Верещагіна були жорстокість і безглуздість війни, ініційованих різними державами, за ним міцно закріпилася репутація “борця з війною”, за що в 1901 році його кандидатуру висунули на здобуття першої Нобелівської премії миру. Домагаючись фотографічної точності, живописець завжди спирався на правду факту: “дати суспільству картини справжньої, непідробної війни не можна, дивлячись на битви в бінокль з прекрасного далека”.
Тому майстер ставав учасником усіх військових дій і намагався максимально правдоподібно донести те, що відбувалося на полі бою. Життя художника трагічно обірвалося на котрий вибухнув броненосці у 1904 році в ході Російсько-японської війни.