До епохи Нового часу основні жанри живопису цілком сформувалися: портрет в декількох різновидах, натюрморт, картини на побутові та історичні теми, анімалістика. Що ж стосується мариністики, вона ще досить тривалий час залишалася не те, що падчеркою, а жебрачкою на тлі вже усталеної жанрової художньої палітри.
Нове життя у неї вдихнув наш співвітчизник – В. К. Айвазовський. Втім, школи та учнів у нього не виявилося. В. А. Крилов в жанрі байки – якщо не єдиний, то кращий, так і Айвазовський – винятковий серед “співаків моря”. Цікаво те, що в естетиці романтизму море – символ свободи, а ось морська хвиля – символ мінливості і непостійності.
Малював Айвазовський легко, був неймовірно продуктивний і часто виставлявся – більше, ніж будь-який з його сучасників. Картина “Бухта в Одесі, Чорне море” для його стилю типова. Присутність людей мінімально і позначено тільки човном і сидять в ній веслярами, а також кількома вітрильниками – поблизу і трішки віддалік. Далеко вгадуються також обриси Одеського маяка і деяких інших споруд. Основну смислове навантаження, звичайно, несе зображення неба – грозного, затягнутого хмарами, але і осяяного заходом.
