На своїй картині “Гребля” Жуковський С. Ю. зобразив сільський пейзаж. У центрі твору – широка річкова гребля. Вода в ньому холодна і прозора. Вже почалася відлига, тому вода давно не покрита льодом, а на дахах прилеглих будинків розтанув сніг. То тут, То там з-під снігу проглядається промерзла земля. По колу платина огороджена дерев’яними дошками і парканом з колод, який перешкоджає потоку води.
Поряд з греблею знаходиться невелика збідніла село. Низькі саморобні дерев’яні будиночки з широкою дахом нагадують сюжети з дитячих казок. На тлі сірих стін чітко виділяються білі віконні рами. Біля одного з будиночків варто кілька запряжених коней, чекаючи свого господаря.
Позаду сільських будинків видніється засніжений пагорб. На ньому ростуть багаторічні ялини і тополі. Посадка плавно переходить у ліс. Небо заволокло купчастими сіро-білими хмарами, і немає навіть натяку на сонячний промінчик. Подекуди, невеликими шматочками злегка пробивається блакить. Можливо, скоро знову піде сніг.
У прозорій воді річки чітко відображаються будинку, їли і навіть небо. Автор дуже реалістично зумів зобразити всю красу відображення в воді, використовуючи нечіткі, розмиті мазки.
В цілому картина художника викликає якесь спокій і умиротворення. Можливо, цьому сприяє очікування наближення весни і надія на те, що холод скоро підуть, і почнеться зовсім нове життя.
