Врубель багато подорожував разом з сім’єю Мамонтових їздив в Італію, Францію, Грецію. Після повернення написав два панно – “Венеція” і “Іспанія”. Це не жанрові картини, а узагальнений образ Іспанії та Венеції, такий, яким він представляється погляду художника.
За красою живопису “Іспанія” – одна з найбільш довершених картин Врубеля. Основні тони – червонувато-ліловий і оливковий – дано у великому багатстві відтінків. Контраст бузкового сутінку кімнати і яскравого сонячного дня за вікном, сяючий хустку жінки, пронизаний падаючим з вікна сонцем, створюють світлові ефекти.
У сюжеті картини художник уникає визначеності, недоговорює. Невідомо, що пов’язує цих трьох людей, однак відчувається, що тут якийсь вузол зав’язаний людських відносин. У дівчини, отвернувшейся і зверненої на глядача, величава ставна фігура, прекрасне смагляве обличчя в обрамленні сяючої хустки, в руці троянда, темно-лілова мантилья недбало кинута на стілець і падає чітким віялом складок.
Дівчина дивиться прямо перед собою нерухомим поглядом, але і погляд не розшифрований психологічно – що в ньому є сліди гніву, завзятість, рішучість, відмова або заклик? Дівчина зовні спокійна, але крізь спокійне обличчя і спокійну позу вгадується сум’яття духу.
