Істина – Мікалоюс Чюрльоніс

Істина – Мікалоюс Чюрльоніс

Істина   Мікалоюс Чюрльоніс

Істина Зовні – це просто людина зі свічкою, полум’я якої згорають нічні метелики. Але вдивитися духовними очима – і розкриваються безодні… Людина ніби сумує. Напевно, від сумних асоціацій метеликів з людьми, спраглими істини. Це особливо видно по проводу, опущеного куточка рота на освітленій стороні особи.

Але ж він і посміхається… зверхньо Посміхається, дивлячись зверхньо і полуобернувшись, як би зневажаючи слабкі істоти, не здатні перенести істину, якщо вони його дізнаються. А якщо він їх і шкодує, то з гидливістю до цим убогим, не бачить, як гинуть їхні товариші. Звичайно, він має право пишатися собою в порівнянні з тими, хто може жити тільки в темряві своє знання. Що ж це за істина така, що пізнати її дано лише трохи, а може, і взагалі одного? Життя без віри сірка і тускла.

А далеко не всі в теперішньому світі, позбувшись релігійних ідеалів, знайшли замість них нові. Та істина, специфічно по-мальовничого повідана Чюрльонісом не тільки своїм сучасникам, але і нам, істина, виражена в невимовно сумне і тьмяному колориті цієї чудової картини “Істина”, полягає в тому, що людина яка окриляє світової ідеї щасливий бути не може.