Володимир Маковський – неперевершений майстер живопису, якому не було рівних у написанні картин побутового жанру. Рідкісний художник міг з такою ж точністю і тонким психологізмом зобразити на своїх полотнах повсякденне життя звичайних людей. Купці й дворяни, чиновники, ремісники, селяни, робітники і бродяги – усі вони постають перед глядачем без прикрас, а часом і не з найкращої сторони. Так, за допомогою живопису, Маковський показував істинну правду життя, висміюючи вади, зневажаючи за вчинки.
В період розквіту творчості художника була написана картина “Крах банку”. Сюжет полотна заснований на реальному історичному факті – розорення приватного Позикового банку Москви. В результаті численних комерційних махінацій у середині 1870-х рр. клієнти цього банку – в основному представники середнього класу – втратили практично всі свої заощадження. Маковський запам’ятав епізод, коли ошукані вкладники, в надії отримати хоча б частину своїх коштів, вбігають в банк. Особи повні подиву й обурення, що залишилися без грошей, вони ще не можуть до кінця повірити в те, що трапилося.
Маковського з неймовірною психологічною точністю вдалося показати цілу галерею унікальних типів і характерів. В позах, жестах, міміці присутніх відкриваються різні реакції на одне і те ж подія. Один голосно обурюється і бажає знати, що робити далі, інший, похмуро понурившийся, – пішов у себе, пригнічений втратою засобів до існування. Літня жінка, не витримавши обману, падає без почуттів, схвильована заможна пані хапає за руку жандарма, немов закликає його з усім розібратися. Кожен з них безпорадний у цій ситуації, і тільки один банківський працівник, в очікуванні великого куша, радісно потирає руки.
Велику роль грає обрана художником палітра роботи. Забарвлення картини холодна, з перевагою чорного, синього та сірого кольорів, м’яких і неяскравих. Подібні тони дозволяють показати пози і обличчя більш виразними.
Картина “Крах банку” стала мальовничим вираженням співчуття і співчуття до ошуканим людям. Написана більше століття тому, вона й донині не втрачає своєї актуальності, не просто показує минуле, але закликає замислитися над сьогоденням і майбутнім.