Показ драматичних подій селянського життя, тяжіння до створення великих картин-епопей, емоційна напруженість сцен відрізняють творчість Савицького, майстри складних багатофігурних композиції. Важливу роль в реалістичної спрямованості його мистецтва відіграло відбулося ще в роки навчання в Академії мистецтв знайомство з І. Н. Крамским, що став ідейним наставником і другом Савицького.
Незабаром після утворення Товариства пересувних художніх виставок Савицький заявив себе одним з найактивніших його членів. Багато в чому продовжував викривальну лінію “шестидесятників”, Савицький в той же час прагнув до створення позитивних селянських образів. Ця важлива тенденція розвитку мистецтва критичного реалізму 70-х – 80-х років знайшла відображення в картині “На війну”. Задум картини був навіяний враженнями, пов’язаними з російсько-турецькою війною 1877-1878 років. Художник працював над цією величезною за розмірами полотном майже десять років.
Перший варіант картини, що дійшов до нас у фрагментах, був закінчений у 1880 році, але він не задовольнив майстра. Протягом наступних восьми років Савицький працював над другим, представленим тут варіантом картини. Типові для військових років Сцени проводів на війну трактовані як народне горе. Художник насамперед прагнув передати настрій безвиході, показати почуття солдатів і проводжають їх близьких в хвилину розлуки перед відправкою військового ешелону. Савицький будує композицію, можливо, не без впливу Картини “Ранок стрілецької страти” Сурікова В. І..
У натовпі виділено кілька груп, у кожній з яких по-різному виражена душевний стан персонажів. У картині немає єдиного центру, жодна група не головує, всі вони внутрішньо взаємопов’язані, підпорядковані загальній ідеї і лише в сукупності повністю її розкривають.
Художник передає численні відтінки особистих людських переживань від несамовитого відчаю жінки, разлучаемой з чоловіком, до мовчазного горя баби, припавшей до грудей сина. Образ цього немолодого, оточеного сім’єю, суворого, що стримує свої почуття селянина відрізняється переконливою психологічною характеристикою. Серед новобранців особливо виділено молодий солдат, розгублено обернувся наостанок до рветься їм дружині.
