Творчість Лоренцо Лотто формувалося у Венеції під впливом мистецтва Дж. Белліні і А. Виварини. Художник працював у багатьох містах Італії і з часом знайшов притулок в одному з релігійних центрів Італії – святилище Сайту Каза в Лорето, де реставрував картини, розфарбовував статуї і навіть писав номерки для лікарняних ліжок.
Настільки незвичайна діяльність великого майстра пов’язана з тим, що його мистецтво було ближче не до стилю Високого Відродження, господствовавшему в той час в мистецьких центрах Італії, а до який став уже архаїчним спадщини Раннього Венеціанського Відродження, мальовничим школам Проломи і Ломбардії, антиклассическим ідеалам німецького мистецтва та раннього маньєризму. Життєвим простором для творчості майстра стали невеликі провінційні міста зі збереженими там архаїчними і народними традиціями.
Картина “Прощання з Матір’ю Христа” створена в Бергамо – невеликому містечку з чудовою архітектурою, розташованому серед мальовничої природи. Вона написана в період творчого піднесення Лотто, коли після недовгого перебування в Римі художник ніби скинув напругу: пластика рухів у його творах стала вільніше, живопис придбала м’якість, він прагнув до найтоншої передачі світла і легких тіней. Інші відомі твори: “Портрет юнака”. 1508. Музей історії мистецтва, Відень; “Лукреція”. Ок. 1534. Національний музей, Лондон.