Один із засновників і активний діяч Товариства Пересувних Художніх виставок, А. Корзухін був не тільки обдарованим художником, але глибоким знавцем народного побуту. У своїй творчості він приділяв велику увагу розвитку цієї теми, результатом чого стали прекрасні картини, зберегли до наших днів яскраві моменти життя селянського стану.
У ряді робіт селянської тематики картина “Селянські дівчинки у лісі” займає особливе місце. Справа в тому, що художник звертався до зображення цього сюжету двічі. Перше полотно було написано роком раніше й відрізнялося більшою декоративністю, яскравістю і картинністю малюнка. “Селянські дівчата…” 1878 року – більш драматичне, емоційно наснажене полотно, викликає не тільки інтерес, але і переживання за маленьких героїнь.
Картина зображує повсякденне життя селянських дітей – три дівчинки вирушили в ліс за ягодами. Ось вже майже до верху були набрані лукошки не те малини, не то суниці, як раптом – хтось невідомий налякав дітей і змусив їх насторожитися. Що це – тріск сучків, вовче виття чи ревіння ведмедя? В переляку, дівчатка притулилися одна до одної і оперлися спиною про старе могутнє дерево, немов шукаючи в нього захисту. Але за переляком читається і властиве дітям цікавість. Дівчатка дивляться на темну лісову гущавину, намагаючись розгледіти і зрозуміти, хто або що там може ховатися і чи варто боятися цього.
Від картини виходить неспокій і хвилювання – художник майстерно вдалося передати цю емоцію завдяки светотеневим ефектам, виділяють обличчя дітей і дерево-захисника на тлі густого темного лісу.
Довгий час в мистецьких колах вважалося, що фон картини був виконаний не Корзухіним, а іншим художником – визнаним майстром пейзажу В. Шишкіним. І тільки після тривалого копіткого вивчення полотна було доведено, що останній не має ніякого відношення до роботи Корзухина. Це служить ще одним доказом незвичайного таланту художника.
