Картина іспанського художника Ель Греко “Святий Людовік, король Франції”. Розмір картини 120 х 96 см, полотно, олія. Повна назва картини “Святий Людовік, король Франції, з пажем”. Людовік IX Святий, король французький, син Людовика VIII і Бланки Кастільської; народився в 1215 році в Пуассі. Красивий і витончений, Людовик цікавився в юності всякими лицарськими забавами. У 1234 він одружився на Маргариті, дочки графа Прованського. Вступ короля в управління мало змінило політику уряду: королівська влада була так сильна, що Йому не важко було підтримувати свій авторитет проти васалів.
Англійський король Генріх III намагався повернути володіння своїх предків, але Людовик здобув блискучу перемогу при Тальебуре. В 1244 році король тяжко захворів і дав обітницю покласти на себе хрест. Отримавши в Сен-Дені хоругва, перев’язь і посох паломника і випросивши в Ліоні благословення папи, Людовик з хрестоносцями прибув у вересні 1248 на Кіпр, а навесні 1249 року в Єгипет, до Дамієтти, яку 6 червня французи взяли. Рушивши далі, Людовик підійшов до Мансурі, але сили хрестоносців були ослаблені розбратом і заворушеннями.
Під час відступу їх до Дамієтти сарацини нагнали Людовика і взяли його в полон, від якого король відкупився здачею Диаметти. У травні 1250 Людовик відплив з Єгипту, але залишався ще 4 роки в Сирії, чекаючи нових хрестоносців.
Своїм моральним впливом Людовик підтримував християн в Палестині, заводив зносини з азіатськими государями, робив роботи для зміцнення Яффи, Кесарії та Сидону. Слава про нього поширилася далеко. Отримавши звістку про смерть матері, Людовік повернувся до Франції після шестирічної відсутності і ревно взявся за державні справи. Людовик не ворогував з системою феодалізму і поважав права васалів, хоча був вже не першим між рівними, а государем. Багато зробив Людовік для реформи суду і судового провадження.
Недоліки феодального ладу, не допускали верховного суду в королівстві, Людовик усунув, встановивши як загальний принцип право втручання короля у справи підданих. Людовик заборонив судовий поєдинок і приватні війни; незадоволені рішенням місцевих судів отримали право апеляції в королівський суд.
Людовик вселяв необмежену довіру: на його рішення віддавали свої суперечки навіть іноземці. Зберігся розповідь про те, як Людовик після обідні виходив з палацу, сідав під дубом і вислуховував скарги всіх. При Людовіку судова влада короля значно розширилася; центральним судовою установою став паризький парламент, який складався з перів і юристів. Всі галузі адміністрації перебували під пильним наглядом Людовика.
Великим впливом користувались легісти, діяльність яких сильно сприяла розширенню королівської влади. Людовик любив книги і мистецтво. Його називали Періклом середньовічного зодчества. Він старанно споруджував храми: до його часу належить собор у Реймсі, чарівна церква Sainte Chapelle в Парижі та ін. Невдача першого хрестового походу нітрохи не остудила ентузіазму Людовика. У березні 1270 року він відправився у Туніс, сподіваючись на звернення місцевого султана. Чекаючи прибуття Карла Анжуйського, Людовик не діяв.
У війську розвинулися хвороби; помер син Людовіка Трістан, 3 серпня захворів сам Людовик, а 25 серпня король помер. Людовик похований в Сен-Дені. Негайно після смерті Людовіка питання про його канонізацію був піднятий його сином, Францією і Європою, одностайно прославлявшими святість благочестивого короля. В 1297 році булла папи Боніфація VIII проголосила Людовика IX святим.
