У всьому своєму незрівнянному пишності показаний нічний Париж. Виблискують і розсипаються невірні міражні вогні, блимають реклами, невпинно течуть строкаті людські натовпи…Вічний, невгамовний, розбурхує душу свято життя…І як по-російськи вривається в цей казковий феєрверк інтонація смутку, стомлення, “самотності в натовпі”!.
Автор відчуває себе посеред цього казкового тріумфування не стільки самовідданою учасником, скільки захопленим глядачем, який вдосталь помилується, насолодитися цим блискучим виставою так і відправиться до себе додому, в свою далеку, заспокійливу тишу.