Бунтівні “передвижники””, головним чином, бунтували проти обмеження сюжетної свободи – творці самі хотіли вибирати теми для своїх полотен, “озвучуючи” нові проблеми, пропонуючи нову естетику. Одним з характерних сюжетних віянь того часу – зображення людини на краю смерті, його в’янення, виснаження життєвих сил.
Найвідоміше твір Крамського на дану тему – “Дівчина з розпущеною косою”. Крамськой як ніхто інший імпонував цього сюжетного віянню. Лише в період хвороби, коли фізичні сили людини вже виснажені, в ньому прокидається та духовність, яку не видно за денною суєтою, тільки тоді можливо розглянути справжню сутність людини, його красу – саме так вважав Крамськой. При цьому живописець не ставить перед собою завдань соціальної спрямованості – його картини не викривають і не піднімають проблем. Швидше його роботи дають можливість заглянути глибоко в душу людині в той період, коли вона розкрита і обезоружена.
Картина дуже гармонійна і природна. Діагональна композиція дозволяє досконально розглянути особа – сумне, що відбиває глибоке внутрішнє роздуми. Освітлений світлом, який ще більше підкреслює втому, лик, тим не менш, демонструє незбагненну внутрішню силу і стійкість характеру дівчини.
Художник дуже любив цю свою роботу, і до самої смерті не ризикнув з нею розлучитися, виставляючи картину у себе в майстерні.
