Приблизно в 1610 році Ель Греко написав картину “Лаокоон”. На ній зображені герої міфу про Троянську війну, згідно з яким жрець Лаокоон, намагався застерегти троянців від зайвої довірливості ворогам, і не затягувати дерев’яного коня у фортецю. За це боги розгнівалися і покарали пильного жерця: змії задушили Лаокоона разом з синами. Перелякані городяни поспішили утягнути коня в Трою.
В 1506 році в Римі була виявлена скульптура “Лаокоон та його сини”, виконана родосскими скульпторами. Вона надихнула чимало художників і скульпторів епохи. Серед них виявився і Ель Греко. Однак він творчо переосмислив відомий міф, застосувавши його до сучасності, причому з усіх відомих на сьогоднішній день творів Ель Греко, “Лаокоон” – єдине на міфологічний сюжет. У пізній період творчості майстер рідко використовував горизонтальні композиції, швидше вузькі і високі форматів картин. Однак і в “Лаокооні” присутнє прагнення вгору, обумовлене витягнутими фігурами по краях картини.
На тлі фортеці Толедо, що предстає в образі легендарної Трої, зображені великі оголені людські фігури. Жрець і один з його синів вже повалені на камені. Юнак безвольно розкинувся на землі, програвши битву з суворим роком. Літня, але міцна батько, напружуючи всі сили люто бореться зі змією. Однак битва майже програно і загибелі не уникнути, можна лише трохи відстрочити. Другий юнак ще стоїть на ногах, але і його загибель вже вирішена – змія кусає його бік. З безсилим відчаєм дивиться він у небо, але порятунку немає, небеса глухі до благань нещасного.
Праворуч розташовані фігури, які стали свідками трагедії. Довгий час глядачі могли бачити лише дві фігури. Під час реставрації, що проводилася в 1955-1956 роки, була виявлена і третя, яку майже повністю прихована попереду стоять персонажами. Перед здивованими реставраторами немов з небуття виникла раніше прихована особистість – під шаром фарби між двома головами була виявлена третя голова, потім внизу п’ята нога. З якої причини було замальовано ця фігура, досі невідомо. Бути може, сам Ель Греко перетворив трійцю в дует, а може її приховало наступне покоління. Вважається, що картина так і не була закінчена, цьому завадила смерть художника.
Традиційно прийнято вважати, що пара праворуч – жіноча і чоловіча фігури, однак немає ніяких переконливих доказів на користь цієї точки зору. Бути може, вони спочатку були задумані як якісь безстатеві духовні сутності. В різний час їх вважали зображеннями Адама і Єви, Паріса і Олени, Посейдона і Кассандри, Аполлона і Артеміди.
У проміжку між групою на передньому плані і кріпосними стінами можна бачити живого коня, неспішно скаче у бік міста. Чому на картині Ель Греко дерев’яний кінь виявився живим і здатним без сторонньої допомоги потрапити в місто, і де натовпи звитяжних троянців? Така була інтерпретація великого майстра. Для нього злий рок завжди живий.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)