Ірландського лікаря Річарду Бартеру ми зобов’язані назвою “турецька лазня”. Він відомий як один з активних популяризаторів гідротерапії. Саме Бартер сприяв широкому розповсюдженню хамамов по багатьом європейським країнам. Незважаючи на настільки однозначне назва, з самим походженням т. н. турецької лазні справа йде набагато складніше.
Строго кажучи, народилася вона ще в епоху грецької античності, приблизно в третьому тисячолітті до н. е. Предки сучасних європейців вже прагнули дотримувати особисту гігієну, для чого використовували спеціальні приміщення, які нагрівалися. Сам процес обмивання припускав поєднання гарячої та холодної води. Численні туристи, які відвідують сьогодні Грецію та її столицю – Афіни – можуть побачити залишки т. н. терм.
Коли Греція втратила політичну незалежність, потрапивши під владу спочатку Македонії, а потім Риму, традиція влаштування публічних лазень не перервався. Навпаки, римляни не стали сприймати греків як малоуважаемих тубільців, вони шанобливо поставилися до грецької культури та мови, багато з них сприйнявши, вивчивши і переробивши. Терми теж припали до душі практичним римлян. Вони стали масовими громадськими спорудами, які за вельми помірну плату могли відвідувати практично всі вільні громадяни. Терми збільшилися в розмірах, їм була надана додаткова функціональність.
Сама зовнішня розкішне оздоблення будівель посилювала загальне візуальне враження від них. Слава про римських термах рознеслася по всьому тодішньому світі. Кожен новий імператор вважав своїм обов’язком залишити про себе пам’ять будівництвом чергових терм. Так увійшли в історію Агріппа, Тит, Траян, Каракалла, Діоклетіан, Костянтин та ін. Римські терми не можуть бути визначені тільки в якості банного комплексу. По-перше, вони органічно вписувалися в загальний архітектурний ансамбль міста, прикрашали його. По-друге, залучала їх загальнодоступність.
По-третє, універсальність терм сприяла тому, що перебувати там можна було цілий день. Судіть самі – можна було вдаватися до поглибленого читання, займатися спортом, нарешті, просто гуляти і міркувати, обговорювати злободенні новини. Римляни удосконалили використовуваний в термах принцип опалення. Тепер сама система каналів з нагрітим повітрям розташовувалася усередині стін або під підлогою.
В басейнах можна було без особливих зусиль регулювати температуру води, підігріваючи або охолоджуючи її потреби. Були масажні столи. Практикувалося натирання тіла за допомогою різного роду пахощів і масел. Так тривало протягом кількох століть. Римляни любили терми. Ще б – адже там можна було і відпочивати, і лікуватися, і просто весело проводити вільний час. На зорі нової ери Римська імперія розпалася на Західну і Східну.
Західна імперія невдовзі остаточно припинила існування, пав під натиском варварів, а східна, відома під назвою Візантії, існувала більше тисячі років – довше, ніж будь-яка інша з відомих імперій за всю історію людської цивілізації. До VII століття значною частиною світу володіли араби. Вони вели кочовий спосіб життя, багато воювали, але теж періодично потребували відпочинку і лікування. Так, римські терми були перетворені в хаммами.
Загальний принцип опалення зберігся, навіть в якомусь сенсі став простіше. Незмінний котел, в якому кипіла вода, розташовувався на самому нижньому ярусі хаммама, а іноді й за стіною. Завдяки цьому гаряче повітря вільно циркулювало як під підлогою, так і в стінах. Температура нагріву підлоги могла досягати 80 градусів. Сам пол могли спеціально поливати водою – з тим, щоб всі приміщення починав огортає густий і м’який пар.
Ісламська релігія благоволила до масового пристрою хаммамів, бо праведна життя по віровченню пророка Мухаммеда не мислиться без чистоти помислів і чистоти тілесної. Арабський Халіфат проіснував до Х століття. Його наступницею стала Османська імперія. На її руїнах виникли самостійні держави. Туреччина – одна з них. Там Річард Бартер і побачив хамами, а потім поділився своїм знанням з іншими європейцями. З тих пір популярність турецьких лазень неухильно зростає в усьому світі.
