Картина “Мойсей Водій”. Старозавітне подія – отримання Мойсеєм кам’яних скрижалей – сталося на горі Синай, коли її слава Господня осяяла. Сюжет цей не раз трактували багато художників. Олександр Іванов втілює його в своїх біблійних ескізах при ясному світлі дня як предстояння Мойсея з похиленою головою і складеними руками перед тілесно невідчутним, але все ж реально окресленим, що сидить на кам’яному троні і зливається з небесним світлом Богом в образі людини.
У Реріха гора Синай – не плоский подіум, як в Іванова, а скеляста вершина. Її накрила хмара, темніше ночі, а слава Господня представлена на картині у вигляді звивається стрічки північного сяйва. Таку художню ідею Реріха не можна вважати абсолютно надуманою, оскільки відомо, що на такій широті південної авроральние явища надзвичайно рідко все ж реєструються іоносферними станціями.
Мойсей, немов вінчаючи вершину, простягнув руки вгору і майже стосується ллються з Космосу потоків світла. Паралельні мазки світло-зеленого з білими корпускулами на синяво-чорному тлі народжують відчуття фосфоресцуючого сяйва. І набігають одна на іншу римовані колонки променів полярного сяйва – все це, як розкрита книга скрижалей, як прояв космічного вогню, логосу якого слухає Мойсей. У Реріха космічний вогонь – духовно-матеріальна субстанція, здатна з’єднати вища і земне, Бога і людини. З її допомогою можна передати осяяну вогняну думка – так треба розуміти сенс “огневидения” Мойсея.
На картині Миколи Реріха – на гострій скелястій вершині священної гори Синай Великий Пророк Мойсей, в полум’яному пориві, звівши руки до неба, осяяної кольоровими вогняними сполохами полярного сяйва, чує Голос Бога і отримує Божественний Закон, даний всьому людству – Десять Заповідей.