Картина нідерландського живописця Яна Вермеєра Делфтського “Молода жінка з гітарою”. Розмір картини 53 х 46 см, полотно, олія. Ця картина голландського художника відома під іншим, більш умовною назвою “Гітаристка”, а також, як “Дама, яка грає на гітарі”. Жіночому музикування присвячена майже третя частина всіх робіт Вермеєра.
Подібний сюжет був досить популярний в живопису 16-17 століть. На передньому плані зображена дівчина, яка грає на гітарі. Якщо порівняти цю картину з двома іншими – “Мереживниця” і “Портрет молодої дівчини”, то очевидно схожість осіб. Можливо, позувала одна і та ж модель. Питання, чи це була одна з старших дочок Вермеєра, залишається відкритим. На шиї в дівчини – нитка перлів, який так любив писати художник. Саме на цій картині можна побачити, як написана перлове намисто: смуга сірої фарби, потім, за нею – білилами написані відблиски перлин.
На дівчині – жовтий жакет з горностаєвої опушенням – традиційна одяг жінок на картинах Вермєєра, і біла сатинова спідниця. Складки спідниці виписані дуже контрастно. Інструмент в руках дівчини – це так звана “барокова гітара”. Цей інструмент у часи 15-16 століть вважався простонародним, надто гучним, але поступово увійшов в моду і в бюргерських будинках Нідерландів. Традиційним було виконання п’єс і романсів під акомпанемент лютні, яка має більш тихим, камерним звучанням. В Нідерланди гітара потрапила з Франції чи Іспанії. Гітара тоді мала 5 подвійних струн.
Техніка гри на ній не дуже сильно відрізнялася від сучасної. Лютня в 70-х роках 17 століття вже асоціювалася з ідеалістичним минулим, гітара ж була символом сучасної художнику музики, для неї писалися і видавалися ноти, частіше – перекладання італійських, німецьких, французьких пісень і романсів. Хоча за формою корпусу гітара на картині швидше схожа на віуелу, інструмент більше “аристократичний”. Чудово і саме зображення гітари: чорно-білий кант “озвучує” стаккато, густими мазками написана різьблена декоративна решітка резонатора. Якщо придивитися, то дві струни зображені розпливчасто, так, ніби вони ще звучать.
На стіні за спиною дівчини – картина в позолоченій рамі, на якій зображені кілька дерев. Експертами висловлено припущення що Вермеер використав роботу Пітера Янса ван Аста “Лісовий вид з джентльменом і собаками на передньому плані” як мотив для цього пейзажу. Вермеер, не дуже великий любитель писати пейзажі, знайшов компроміс – дівчина знаходиться в приміщенні, а природа представлена картиною на стіні.
Нахил голови дівчини повторює кут нахилу дерева, а пишна листя – локони зачіски. Вікно в правій частині картини закрита завісою, але крізь нього пробивається денне світло. У приміщенні явно є інше джерело освітлення – можливо, це вікно, яке знаходиться праворуч від художника. На столі біля лівого ліктя дівчата лежать кілька книг – можливо, це біблія і друга книга релігійного змісту. Ноти та романи в ті часи не видавали такими “товстими”, а сюжет картини не передбачає книг наукового змісту, як у картинах “Географ” і “Астроном”. Деяким дослідникам на підставі композиції картини вдалося зробити висновок, що молода особа, закинувши читання релігійної літератури, віддається пихатій заняття і взагалі безпідставно радіє життю.
В останній період своєї творчості стиль художника змінився – замість ретельного опрацювання деталей і лесування Вермеер пише крупними мазками, моделюючи форму кольором, а не відтінками. Одяг дівчини – жовта кофта біла спідниця – написана з використанням контрастних кольорів. Лише на коліні у дівчини з’явилося невизначений пляма – можливо, фарби вицвіли або це була не зовсім зрозуміла ідея художника. Особа також написано на контрасті світла і тіні – картина вийшла яскрава, святкова і виключно красива.
Вермеер експериментує і з композицією – вона зміщена вліво настільки, що лікоть музикантки зрізаний. Голова дівчини повернена вліво, погляд звернений туди ж, що ще більше зміщує композицію від геометричного центру. Можливим служить противагою яскраве світло праворуч, який і врівноважує всю картину.
