“Його види старої Москви, які є в науковому відношенні дуже вірними ілюстраціями, дорогоцінні і в суто художньому відношенні”, – писав Олександр Бенуа про історичних картинах Апполинария Васнецова. Засновані на численних археологічних, образотворчих і письмових джерелах, його роботи стали правдивими історико-художніми документами.
На картині зображено ймовірний вид на Кремль Дмитра Донського з боку Боровицких воріт перед навалою Тохтамиша в 1382 р. Кремль-град, перший з чотирьох міст, що утворили стародавню Москви, став і першою кам’яною фортецею на північному сході Русі.
У тих місцях, де до Кремля підходили важливі стратегічні дороги, споруджувалися найбільш потужні і високі башти. У них влаштовувалися ворота з проїздом в Кремль, які закривалися залізними або дубовими створами. З зовнішньої сторони до проїзних веж пристроювалися відвідні вежі-стрельници.
З проїзних веж Кремля найбільш важливе значення мали Спаська, Микільська, Троїцька і Боровицкая. Ця земля, обнесена високою цегляною стіною з зубцями – джерело, звідки пішла Москва. Вона виникла на Боровицькому мису, своїм гострим кутом вклиниваясь між двома річками – Москвою і Неглинній, де раніше шумів сосновий бір, а сьогодні височіє Боровицкая башта. У другій половині XIV століття великий князь Московський Дмитро Іванович Донський об’єднав і підпорядкував руські землі своєї влади.
Незабаром Русі належало відкрито виступити проти Ординського ярма. Звідусіль Москві загрожували вороги. У 1367 році привезли на Москву білий камінь. Замість згорілих дерев’яних стін почали будувати нові білокам’яні. Стала Москва “місто камен”. З тих пір, як обнесли цей град кам’яними стінами, ніхто в чесному бою не міг взяти фортецю на Боровицькому пагорбі.
