Вся творчість Василя Перова незмінно пов’язане з його внутрішньою мораллю. За спогадами близьких йому людей, живописця хвилювало соціальна нерівність, його душа гостро відгукувалася на несправедливість, а крім того, на чільне місце він ставив людини і його внутрішній світ, його моральність. “Останній шинок у застави” як саме та робота, яка піднімає ці одвічні питання – моральний вибір і його ціна.
На полотні ми бачимо шинок, у вікнах якого горить яскраве світло. Біля порога шинку кинуті сани з запряженими кіньми і на одних з них, закутана в хустку сидить замерзаюча жінка. Ймовірно, це дружина одного з гуляк, який прийшов трохи повеселитися. Праворуч від двоповерхового непоказного будови пролягла дорога, що йде вдалину до високого шпилю церкви.
У композиції картини поєднання церкви і шинку невипадково для Перова. У зимову холоднечу, замерзла людина може зігрітися тільки в двох місцях – шинку і церкви. При цьому перше, асоціювалося у майстра з розпустою, вертепом і розсадником людських вад, місцем, який грає на людських слабкостях. На жаль, глядач бачить, де вирішили зігрітися подорожні – їх сани зупинилися тут, між тим роз’їжджених дорога до церкви безлюдна. Про те, що це не єдині відвідувачі і це місце користується популярністю, свідчать численні сліди від полозів саней – відмітини перетворили сніг у пухку бруд.
В роботі переважають похмурі тони, озаряемие лише сполохами вікон. Але цей світ якийсь колючий і злісний. Небо в картині низьке, сіре й пустельне, що ще більше підкреслює відчуття безвиході і навіть безпорадності. Глядач тут не знайде жодного натяку на сатиру або ж гучна випинання вад з метою їх викорінити, навпаки, полотно представляється як сумна констатація фактів. Перов смиренно являє моральні пороки суспільства свого боку, він як би розводить руками – ось яка вона, Росія звичайна, закулісна, безпросвітна. І цим своїм красномовним мовчанням, Перов набагато сильніше передає емоції глядачеві, ніж якщо б його роботи “кричали” про пороки.
Сьогодні картина “Останній шинок у застави”, тиха й викривальна, виставляється в Третьяковській галереї.
