За час співпраці з сюрреалістами у Дали з’явилося багато нових ідей і технік, можливо, самим значним нововведенням став його “параноїдально-критичний” метод.
З допомогою цього методу Дали аналізує подвійні образи в “Параноїдальному особі” і “Невидимому афганця”. Ближче до кінця тридцятих років він піддався критиці з боку Андре Бретона, лідера сюрреалістичного руху, за те, що писав “картини-пазли”, єдиною метою яких було змусити глядача розшифровувати образи.
В “Параноїдальному особі” споруда з каменю нагадує голову, дерева перетворюються в густе волосся, а сидять люди стають очима, носом і ротом. В основу картини покладено фотографія, що зображує африканських сільських жителів.