Картина була написана в кінці першого періоду перебування художника у Франції. Після декількох років він все-таки звернув свою увагу і на французьку столицю.
Зображений тут вид з вікна стане типовим згодом для Шагала. Він символізував погляд на зовнішню дійсність зсередини, єдність будинку і світу.
В 1910-е роки велике враження на Шагала справила Ейфелева вежа. В його очах це було не стільки уособлення технічної цивілізації, скільки нова Вавилонська вежа, на цей раз здатна досягти містичних небесних висот. В “Парижі з вікна” її спрямованість у небо підкреслює і зайвий раз підтверджує віконна рама, яка нагадує сходи. Як завжди, створені Шагалом образи поєднують в собі реальне та ірреальне, а в їх алогічності є своя внутрішня логіка.
Головна тема картини – дуалістичність і єдність світу: квітучих рослин, народжені землею, і багатопланово-бездонного неба, чоловіки і жінки, людини і тварини, внутрішнього і зовнішнього бачення, втілених в образі дволикого, як Янус, чоловіки.