Трагічна картина, над якою Мане працював два роки, була присвячена політичним подіям в Мексиці. Молодший брат австрійського імператора Франца Йосипа Максиміліан був посаджений на трон Мексики. Але насолодитися царюванням австрійський ерцгерцог так і не встиг – ледь діставшись до тепер уже своєї країни, він зіткнувся з жорстким опором республіканців, лідером яких був Беніто Хуарес.
Після кровопролитних протистоянь Максиміліан був узятий в полон і засуджено до розстрілу. Зі всієї Європи потекли прохання, адресовані новому уряду з проханням помилувати представника правлячого дому Австрії – європейські монархи, президент США, Гюго, Гарібальді зверталися до республіканцям, але військовий суд відбувся, і останній мексиканський монарх був розстріляний.
На полотні ми бачимо дві групи – більшу частину простору картини займають солдату з довгими рушницями, в кутку картині зображений імператор і його нечисленні сподвижники. Навколо приреченою групи немає нікого хоч найменшого місця – цим Мане ніби підкреслив плачевний стан Максиміліана, загнанность в кут.
З усього драматичного сюжету, Мане вибрав той ледь вловимий мить, коли кулі вже випущені з рушниць і тільки дісталися до своєї мети. Якісь фігури смертельна сила вже відкинула назад, а якісь ще стоять непохитно. Трагічність ситуації зростає в сто раз, коли помічаєш невелику групу зівак – їх голови байдуже стирчать над сірою високою стіною.
Відомо, що створюючи дане полотно, митець орієнтувався на іншу відому картину – “Розстріл повстанців у ніч на 3 травня 1808” кисті Франсіско Гойя, одне з улюблених живописців Мане. Ці роботи об’єднує однакова експозиція, хоча Гойя обрав момент, який показує приречених перед залпом. Незважаючи на схожість картин, робота Мане все ж не відрізняється такою драматичністю, психологичностью і рухом – вона більш статична і спокійна, але від цього не менш виразна і талановита.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)