Великий живописець Ісаак Левітан дуже любив природу, тому більшість його робіт це пейзажі. Картина, що носить назву “Весна прийшла”, була написана в 1896 році. Вона входила в серію самих ліричних творів. На ній зображений перехід до природи пору весняного пробудження після довгих зимових холодів.
Ісаак Левітан, працюючи над своїми останніми творами, став все частіше зображати тихі і заспокійливі пейзажі сільській місцевості. Полотно “Весна прийшла” не стало винятком.
У 1896 році художник об’їжджав своїх друзів і подовгу гостював у підмосковних селах. Можливо, одна з них стала прообразом цієї картини, хоча писати з натури художник не любив.
Сюжет полотна досить простий. На ньому зображений світлий і теплий день ранньої весни. Більшу частину картини займає земля. Вона ще зберігає сліди снігу, хоча на залитих сонцем ділянках він вже повністю розтанув. Весна ще не покрила грунт зеленим килимом з трави, але подекуди вже пробиваються перші маленькі паростки. А ось дерева не поспішають перетворювати і оживати після зимового сну. Їх стовбури і розлогі гілки сухі і нерухомі.
За парканом, на задньому плані картини, видніються безкраї простори російських полів і лісів. Вони покриті бірюзовою серпанком і йдуть вдалину за лінію горизонту. У правому і лівому куті полотнища зображені сільські хати, побудовані з дерева. Їхні дахи вкриті соломою, для збереження тепла.
Небо розкинулося над селом, світле, але по-зимовому холодну. Сонце ще не забарвило його блакитними фарбами. Зараз небосхил виглядає блідим і високим.
Левітан зміг майстерно зобразити, з допомогою олівцевих штрихів, поривчастий рух і свіжого вітру, ковзне між гілками і хатами. Унікальність і правдоподібність цієї картини полягає ще і в тому, що при роботі автор користувався різними приладдям для малювання, серед них була гуаш, заливка, білила, перо і олівець.
