Триптих “Воздвиження хреста” був закінчений у 1610 році і приніс Рубенсу довгоочікувану славу. Ідея втілити цей сюжет на полотні прийшла живописцю ще в Італії, однак, приступити до роботи він зміг тільки після повернення на батьківщину, у Фландрію. Говорячи про видатну картину видатного художника, у першу чергу, хочеться підкреслити, що незвичайного в цій роботі, а революційних нововведень тут дійсно вистачає.
По-перше, сам сюжет – картини, пов’язані з розп’яттям Христа, до Рубенса ілюстрували вже доконане дійство – Христос був страчений. Вперше в релігійному живопису Рубенс зробив глядача свідком-учасником цієї драматичної сцени. По-друге, Рубенс позбавив статичності канонічний сюжет і присутніх тут осіб. Робота сповнена динаміки, яка втілена в напружених м’язах солдатів, люто, майже несамовито воздвигающих хрест.
Сам Христос представлений не як святий мученик, лагідний і спокійний, а великий творець своєї долі, що стоїть вище всього, що відбувається. Його руки безпомічно-покірно витягнуті в сторони, підняті вгору над гордою головою. Глядач може побачити, як сильно напружене його мускулисте тіло. Центральна частина триптиха присвячена головному герою – Христу.
Ліва панель зображує скорбну матір, Йосипа та інших людей. Права частина зображує двох злочинців, яких готують до жахливої страти. Вся композиція, завдяки колірному рішенню, нагадує живу хвилю, яка підхоплює і ставить хрест. Неспокійні відблиски, світлові плями, різкі лінії і створюють драматичний імпульсивна рух. З першого погляду на картину, кожен віруючий зі змішаними почуттями болю, провини, скорботи усвідомлює яку велику жертву приніс Христос в ім’я людства – цього і домагався Рубенс. Після написання цієї картини Рубенса стали називати “богом живописців”.
