Перед нами чудове полотно Бродського. Ця картина дійсно чудова. Ми бачимо гру сонця, але при цьому саме воно відсутнє. Передній план абсолютно порожній. Це просто марна алея. Створюється враження, що художник хоче, щоб ми спочатку повністю насолодилися красою осені, грою тіней і світла.
Дійсно, тут є на що подивитися. По обидві сторони алеї височіють величезні дерева. Листя практично не залишилося. Лише подекуди можна побачити залишки колись пишного вбрання з незвичайного мережива. Цього цілком вистачає, щоб ті дерева, які зображені далеко. Сприймалися нами одягненими в розкішну позолоту. Таке пишність осені можна побачити скрізь.
Вся земля біля дерев і алея усипані килимом з листя. Всі осяває ласкаве сонце. Картина просто переповнена ним. На небі можна побачити хмари і невеликі хмаринки. Альтанка, яку ми бачимо зліва, вся залита сонцем. Гуляють люди і лавки теж яскраво освітлені променями осіннього сонця.
Бродський зображує один з чудових осінніх днів осені. Ми не відчуваємо смутку від свідомості того, що зовсім скоро настануть холоди. Художник зображує грандіозне торжество природи. Вона не боїться старіння, так як після зими знову прийде весна, і все пробудиться до нового життя. Ми бачимо, що все справді радіє сонячних променів і тепла. Потрібно встигнути насолодитися останніми ясними днями золотої осені. Ще трохи, і вся природа засне, занурившись в казкову дрімоту. Ми бачимо, що люди теж поспішають якомога швидше насолодитися йде теплом.
Невипадково на алеї велика кількість людей. Ми бачимо мам, які походжають з колясками; стариков, які розташувалися на лавках; дітей, які насолоджуються грою. Все довкола вражає спокоєм і красою.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)