Пол Неш – англійський живописець-абстракціоніст, скульптор, графік. У роки Другої світової війни він працював художником-репортером при міністерстві повітряних сил і бачив усі страхіття людської бойні очима льотчика. Творчість Неша в повній мірі відображає трагедію покоління, чия юність співпала з роками Першої світової війни, а зрілість – зі страшними роками фашистської окупації. Хисткість людського життя, дуже часто стає іграшкою в чиїхось руках, яку можна зламати і перевернути з волі випадку, – ось те, що наповнює його роботи, є основною темою його творів.
Сам Неш був безпосереднім учасником обох воєн, не раз дивився в очі смерті; він бачив сотні й тисячі загиблих людей, знищені міста. Власне важке поранення не зломило його волю. Навіть будучи тяжко хворим, він піднімався на літаку в небо, щоб потім передати на полотні побачене льотчиком самотнє поле з рідкісними фігурками санітарів, підбирають задушених іпритом англії – \ ських вояків. Уламки літаків, покалічені люди дуже довго не відпускали Неша.
Знову і знову він брав у руки олівець і пензель, щоб нагадати людям про страшну трагедію. Його “Мертве море” зображує безладне скупчення загиблих фашистських літаків, немов успокоившуюся навіки шалену стихію, яка знищила мільйони життів.
Робота над картиною почалась після серії фотографій, зроблених на кладовищі німецьких літаків. Фон картини – прозоре нічне небо, пронизане млявими місячними променями, – тільки загострює відчуття страшного сну, від якого хочеться якомога швидше прокинутися. Купи смертоносного металу постають у картині страшним маревом, який не розвіється зі сходом сонця.
Стиль художника вироблявся роками. Відразу після закінчення школи Слейда він працював у традиційний манері, потім, у міру поширення кубізму в Англії, почав створювати безпредметні пейзажі, поєднуючи елементи геометричної живопису з абстракцією.
Малюнки з натури, військові репортажі, скульптури в бомбосховищах лондонського метрополітену… В його роботах завжди відчувалися прихована патетика і ідеї гуманізму, безумовно, рушійні світом. Не випадково на полотні “Ми будуємо Новий світ” сонце вливає нову життя в засохлі дерева.
У 1933 р., зблизившись з найбільшим художником-абстракціоністом Беном Ніколсоном, Неш організовує “Перший підрозділ” – групу живописців, які не мали нічого спільного в стилістики художньої майстерності, однак “стояли на одній мистецькій платформі”. Група проіснувала недовго, проте вона дала основу для розвитку і об’єднання творчості художників-формалістів.
Пошук способу самовираження Неш не припиняв і вже будучи відомим майстром. Знаходження нових прийомів як у живописі, так і в скульптурі, дозволяли йому схематичних по своїй суті композиціях передавати величність і монументальність, що не залишила глядачів байдужими. Для Неша дуже характерно ясне відчуття завершеності композиції навіть у сюрреалистичних і абстрактних роботах, до яких він приходить в кінці свого життя і творчої діяльності, справила чималий вплив на художників XX ст. далеко за межами його рідної країни.
