Мініатюрний етюд майстра дивує глядачів своєю колоритністю та настроєм. Якби не дві яскравих осінніх берези і лісок, що видніється вдалині, то пейзаж цілком міг би бути річним. Холодний блакитний колір селянських хат перегукується з осіннім небом, наповнюючи роботу відчуттям вогкості і прохолоди.
Зелень ще яскрава і не позбавлена свіжості. Але головне настрій етюду надають золоті крони дерев. З одного боку, вони надають пейзажу теплоту і яскравість, з іншого боку, ясно позначають золоту осінь з її пишним барвистим в’яненням.
Робота наповнене затишком і любов’ю до простого сільського куточка. Легкі, енергійні мазання створюють ілюзію руху листя, позначені розриває хмари вітер. Старий паркан, колії дороги, сірі дахи – вся композиція ретельно продумана і вивірена. Етюдність роботи вгадується в чітко оформленому світлі, “непрорисованних” дрібних деталях. В роботі захоплює точна перспектива і колірне розмаїтість.