Наприкінці 1890-х рр. Коровін продовжував працювати над декораціями до спектаклів, зокрема, він допомагав оформляти постановки опер Глюка і Римського-Корсакова. Не дивно, що деякі прийоми, звичні при створення сценічних декорацій стали просочуватися в станкову живопис Коровіна. І якщо перші такі запозичення були пов’язані з плоскостностью зображення фігур, то пізніше вони з’явилися в навмисною декоративності. Яскравим тому прикладом є полотно “Паперові ліхтарі”.
Картина являє нам молоду жінку яскравими круглими паперовими ліхтарями. Вважається, що в ролі натурниці виступила майбутня дружина Коровіна – Ганна Яківна Фідлер.
У цій роботі живописець ставив ряд певних завдань. Коровін вирішив поєднати в картині два джерела світла – природний і штучний, причому вельми оригінальний, у вигляді паперових ліхтарів. Саме тому фігуру дівчини він відсунув вглиб картини, надавши перший план ліхтарям. Яскраві красиві ліхтарі з вибагливим орнаментом у колористичному плані перегукуються з одягом дівчата, створюючи тим самим збалансовану гармонійну композицію.
Картина ніби зіткана з контрастні колірних поєднань – темно-зелене листя, бліде блакитне небо, чорна спідниця героїні і яскраві об’ємні ліхтарики. Безсумнівно, це красномовне свідчення прогресуючого стилю майстра. Досі спокійні тони з динамічною фактурою, він змінює на контрастну декоративну панель, роблячи тим самим ще один крок до імпресіонізму. Імпресіонізму російській, “коровинскому”, абсолютно несхожого на французьку манеру.
Примітно, що і сьогодні ця картина не припиняє бути знаковою для всього творчості Коровіна. Так, при проведенні персональної виставки в 2012 році, приуроченої до 150-річчя з дня народження чудового живописця, візитною карткою всього події була обрана саме ця робота, і це більш ніж логічно. Виставка носила назву “Живопис. Театр” і ніяка інша робота Коровіна не поєднати ці два поняття так красномовно.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)