Спочатку ця картина становила частину Пізанського поліптиху, самого значного замовлення, який отримав Мазаччо. “Поклоніння волхвів” було центральною панеллю пределли – нижнього ряду картин, розташованих під головними сценами поліптиху.
Як правило, пределла складається з довгих вузьких панелей, і в даному випадку тут представлена панель такого ж формату. Власником капели, з якою був написаний цей вівтарний образ, був нотаріус сер Джуліана ді Колино дельї Скарси, він-то і залишив записи про грошові суми, виплачені за роботу Мазаччо та іншим митцям.
Це єдині, що дійшли до нас документальні свідчення, пов’язані з ім’ям Мазаччо. На жаль, не збереглося документів про подальшу долю поліптиху, тому ми можемо лише сказати, що цей вівтарний образ проіснував, по всій видимості, до кінця XVI століття, коли розпочалася велика перебудова церкви.
В “Описі міста Пізи”, виданому в 1787 році, про полиптихе Мазаччо йдеться як про втрачене. Але вже в 1796 році одна з панелей цього образу була знайдена і подарована Пізі. Поступово виявилися ще десять панелей. Сім з них, включаючи “Поклоніння волхвів”, знаходяться в Берліні.