У Айвазовського була своя сформована система творчої роботи. “Живописець, тільки копіює природу, – говорив він, – стає її рабом… Руху живих стихій невловимі для пензля: писати блискавку, порив вітру, сплеск хвилі – немислимо з натури… Художник повинен запам’ятовувати їх… Сюжет картин складається у мене в пам’яті, як у поета; зробивши начерк на клаптику паперу, я приступаю до роботи і до тих пір не відходжу від полотна, поки не висловлюся на ньому кісточкою…”
Зіставлення методів роботи художника і поета тут не випадково. На формування творчості Айвазовського великий вплив справила поезія А. С. Пушкіна, тому часто перед картинами Айвазовського в нашій пам’яті виникають пушкінські строфи. Творча уява Айвазовського в процесі роботи не було нічим обмежена. Створюючи свої твори, він спирався тільки на свою, дійсно незвичайну, зорову пам’ять і поетична уява.
Айвазовський усе життя схилявся перед талантом видатного російського поета, присвятивши йому пізніше цілий цикл картин. Картина Пушкін в Криму у Гурзуфських скель була написана в 1899 році, а перед тим, у 1887 році, в рік п’ятдесятиріччя з дня загибелі А. С. Пушкіна, були створені дві чудові картини Пушкін на березі Чорного моря і Прощання А. С. Пушкіна з Чорним морем.