На передньому плані у своїй картині “Сільський іконописець” А. О. Архипов зображує бідного сільського художника. Він сидить перед вікном і зосереджено малює ікону. З маленького віконця в маленьку кімнатку ледь проникає сонячне світло. На широкому підвіконні, більше схожим на лавочку з дощок, майстер розклав свої інструменти.
Тут знаходиться скриня, в якій, завдяки відкритій кришці проглядаються приладдя для малювання. Поряд з скринею розташовуються різнокольорові баночки з фарбою і кілька баночок з китицями різного розміру. Недалеко стоїть баночка з олійною рідиною, що застосовується як розчинник для фарб. На краєчку підвіконня лежить, трохи звисаючи, кисть.
Художник, трохи зігнувшись, сидить на дерев’яному стільці. На ньому є яскравий фартух, щоб не забруднити одяг фарбами. В одній руці іконописець тримає палітру й пензлі, а інший малює на полотні. Сам художник вже не молодий, про що говорить густа борода на його обличчі. Зосереджений погляд свідчить про кропіткої і тривалої роботи.
Ліву ногу майстер поставив на поперечину саморобного мольберта. За спиною у художника, на протилежній стіні висять написані ним ікони. Під ними внизу знаходиться невелика лавочка, на якій стоїть досить масивна ваза. В кутку, під самою великою картиною розташована тумба, де знаходяться книги.
Дивлячись на картину, здається, ніби потрапляєш в інтимний світ творчої людини. Адже глядачеві відкривається прекрасна можливість поспостерігати за процесом створення шедевра.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)