У 1908-му і 1909 роках Моне виїжджав за кордон у Венеції. Художник був зачарований красою Венеції, і це було відображено в серії полотен, які із-за незвичайної трактування світла – виглядають фантастичними пейзажами. Деякі з цих картин Моне писав по пам’яті, одразу по поверненні додому, в Живерні.
Продовжував він “згадувати” у фарбах Венецію і пізніше. Про яскраве незабутнє враження від цієї поїздки свідчать рядки щоденника художника: “Ми обидва, – пише Моне, маючи на увазі і свою дружину, до того часу вже яка померла, – були щасливі у Венеції, і ностальгія по цьому місту не залишає мене, спонукуючи знову й знову звертатися до цієї симфонії каменю, води і світла”.
Однією з самих незвичайних картин в зборах музею Бріджстоун вважається “Венеція сутінки” Клода Моне – відгомін тієї самої чудової поїздки майстра.
