На картині автор зобразив схил берега Волги, освітлений золотистими сонячними променями. Погляду глядача надано невеликий прибережний містечко. На полотні зображений захід літа. Так, сонце почало вже сідає, і його промені яскраво висвітлюють гладь річки.
На передньому плані ми бачимо схил берега, покритий вигорілою травою. Ближче до річки розстеляється ліс. Трохи далі – стежка, що веде до будівель. Це маленький будиночок, збудований з білого каменю і має червону черепичний дах, а також церква та дзвіниця. Вони привносять в пейзаж особливий шарм і безтурботність. Ще далі в серпанку наближається вечора видніються ще вдома. Більшість споруд містечка приховано деревами і густим чагарником.
Завдяки присутності сонячних променів на водній гладі створюється враження, що в річці аж ніяк не вода, а рідке золото. Волга здається безкрайньої, так автор зобразив всю її природну силу і міць. Величний простір цього пейзажу викликає неабияке захоплення.
На дальньому плані зображений інший берег річки. Він вже трохи прихований серпанком заходу, весь його вигляд і обрис злилося в єдине синювато-лілове пляма. Берег поник напередодні насувається ніч, яка незабаром перекинеться на містечко по інший бік річки.
Полотно наповнене спокоєм і умиротворенням. Тихий плин води і покійний захід викликають приємні враження і спогади з дитинства. Автором дивовижно реалістично зображена вся палітра літнього заходу, всі різноманітні краси літньої природи.
Милування картиною “Вечір. Золотий плесо” наштовхує нас на глибокі роздуми, вселяє душевну гармонію, спокій і приносить надію.
