У 1769 р. Лосенко повернувся до Петербурга, де йому було запропоновано написати картину на звання академіка історичної живопису. Художник створює твір на тему з російської історії – “Володимир і Рогнеда” .
Згідно з давнього літопису, новгородський князь Володимир просив руки дочки полоцького князя Рогвольда, але, отримавши відмову, напав на Полоцьк, убив батька і братів Рогніди і силою взяв її в дружини. У картині представлений кульмінаційний момент “прежалостной долі” Рогніди, коли Володимир вторгся в її покої і з нею “неволею поєднувався”. Однак про Лосенко зобразив Володимира не віроломним завойовником, а людиною, грішників у своїх вчинках, – в цьому висловилися високі ідеали моральності і гуманізму століття Просвітництва.
Новим було і зміст: національне минуле ставало сюжетом історичної картини, приравниваясь до загальноприйнятих античних і біблійних сюжетів за статусом ієрархії жанру. Успіх картини приніс її творцеві не тільки звання академіка, але і призначення ад’юнкт-професором