На картині “Золота осінь” В. С. Остроухова зображений саме той чудовий період осені, коли дерева змінюють своє зелене листя на золоту. Це рання осінь, може бути вересень. Літо тільки закінчилося, варто ще тепла пора, дерева відпочивають від літньої спеки і дихають прохолодним осіннім повітрям.
Картина вся в золоті: золоті листя на деревах, золота трава. Іноді тільки видно зелені листочки, відтіняють яскравий жовтий колір. Основний краєвид на картині – дерева в лісі. Лише видно шматочок світло-блакитного неба крізь крони дерев.
На картині зліва художник намалював протоптану стежку, напевно, помилуватися красою сюди приходило безліч туристів. А на стежці сидять дві сороки, як ніби прилетіли попліткувати і поділитися останніми новинами.
З приходом осені змінились і клени, і молоденькі берізки з осиками. Зліва на картині коряве дерево і не виглядає похмурим. Воно нагадує похмурого лісового сторожа, стежить за порядком у лісі, але з приходом осені нарядилось в золоте вбрання. З крон дерев почало опадати листя, вітром розносяться самотні листя.
На картині зображений сонячний день і хоч сонця не видно, але відчувається тепло, яке виходить від яскравих жовтих і помаранчевих листя.
Відчувається, що автор любить цю пору року. З якою ніжністю він вимальовує листочки, вони різні і за формою, і за кольором. Любов передається глядачеві, так і хочеться прогулятися по посипаної золотим листям доріжці, вдихнути лісову прохолоду, запам’ятати природу такою яскравою і урочистою. Недалеко той час, коли дерева скидають свої наряди і заснуть зимовим сном.
