Клод Моне в картинах відтворював свої візуальні враження, які були пережиті їм в певний момент часу в певному місці. Це є основною ідеєю імпресіонізму, якій художник був завжди вірним.
Зображуючи природу, Моне завжди прагнув знайти радісну гармонію колірних поєднань. В його пейзажах немає жанрового початку – це чисте естетичне сприйняття майстра. Клод Моне писав серії картин одного об’єкта природи в різних її станах, щоб передати неповторне поєднання кольорів барвистих акордів. Він прагнув зафіксувати мінливість, багатоликість та унікальність навколишнього світу.
На полотні “Береги Сени” відображений похмурий осінній день. Листя ще не зовсім облетіли з дерев. Небо безпросвітно затягнуте сірими хмарами. Свинцева гладь річки спокійна і безтурботна. На дальньому плані видніється міст через Сену і обриси міських будівель з паруючими трубами заводу.
На першому плані зображена частина берега з ще зеленіючої травою. Для передавання плановості в картині художник використовує різну техніку. Якщо берег річки написаний широкими пастозними мазками, то на дальньому плані мазки практично не виділяються. Колорит першого плану теплий, а дальнього плану – холодний, що дає можливість відчути повітряний простір.
