Франца Клайна, відомого американського художника, можна назвати одним з найбільш яскравих представників абстрактного експресіонізму. Великий вплив на творчість Клайна мала східна каліграфія і друковані ілюстрації. Від перших було взято обмеження колірної панелі трьома кольорами – білим, чорним і сірим, від других – фактурні модуляції, загострюючі відчуття простору.
Так, в його роботі “Білі форми” – біле простір, на якому виникли з “нізвідки” широкі чорні мазки, створюють видимість польоту у вільному просторі. Клейн намагався залучити увагу глядача не лише до чорним мазкам, але і до того, як змінюється під їх впливом білий фон. У нижній частині картини збережена невинно-чиста біла поверхня, що наче затягує глядача в глибину полотна.
Клейн шукав свої образи в напівзруйнованих або недобудованих спорудах – залізничних балках, мостах, будівельних лісах, передаючи виразність “ламається” образу рішучими несподіваними штрихами кисті і контрастним співвідношенням щільного чорного і білого.
Творчість Клайна не знаходила розуміння з боку критиків, його роботам навіть відмовляли у всякому наявності почуття, гармонії і ритму. Однак, безумовно, особлива внутрішня наповненість і напруженість абстрактного живопису Клайна знайшли свого шанувальника, яскрава “кричуща” експресія контрастних летких композицій не залишили байдужими справжніх шанувальників сучасного живопису.
У пізнішій творчості Клейн збагачує палітру, починаючи повною мірою застосовувати яскраві кольори, однак це не робить полотна Клайна менше експресивними або менш живими. Використання декількох кольорів дозволило Кляйну відтворити деякі тональні градації, які виникають при енергійного натиску пензлем і викликають у глядача ілюзію тривимірності. Клейн прагне протиставити світу, наповненого стандартними картинами, унікальність полотен, які з граничною силою виражають рух живої людської руки.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)