На передньому плані картини “Діти, що біжать від грози” зображені темні води струмка, через який перебігає по ветхому містку сільська дівчинка, що несе на спині молодшого брата. Позаду хлопців зображений йде до горизонту ліс, в якому вони збирали гриби.
Старий місток злегка прогинається під ногами біжить дівчинки. Білявий братик боязко обхопив шию сестри руками, в той час як вона підтримує його за ноги і щосили притискає до себе, не даючи впасти. В очах дітей виразно читається переляк. Біжить дівчинка з острахом озирається на грозу, що насувається. Незважаючи на те, що вона й сама ще не дуже доросла дівчинка відчуває відповідальність за молодшого брата. До села ще дуже далеко, а поблизу немає укриття, де можна було б перечекати негоду.
За допомогою загального темного колористичне вирішення картини художник передає не тільки відчуття насувається грози, але і переляк рятуються від неї дітей. Тривожне враження від того, що відбувається Маковський посилює завдяки використанню насичених темних фарб, що підкреслюють небезпеку ситуації, а також паралельним рухом стихії і дітей, намагаються її випередити. Гроза все ближче, а поруч немає ніякого укриття. З сірих грозових хмар ось-ось проллється дощ. Холодний вітер пронизує наскрізь легкий одяг…
Однак картина не справляє похмуре враження. Прогнувшиеся під вітром стебла трави і затягнуте хмарами грозове небо ближче до горизонту змінюються блакитними ясними прогалини і світлою плямою чистого пшеничного поля. Цим прийомом автор картини вселяє у глядача надію і показує, що гроза минуща, а попереду у героїв полотна радісна пора безтурботного дитинства.
У більшості сучасних глядачів картина “Діти, що біжать від грози” викликає виключно позитивні емоції. Образи простих сільських дітлахів наповнені неповторним дитячим чарівністю, випромінюють доброту і невинність. Незважаючи на грозу, що насувається, і занепокоєння головних героїв картини, глядач відчуває внутрішню впевненість, що все закінчиться добре і дівчинка зі своїм братом обов’язково благополучно доберуться до будинку.
В процесі роботи над картиною, Маковського дивно точно вдалося відчути і передати за допомогою художніх прийомів емоційну складову дитячих характерів, особливості сприйняття навколишнього світу очима дитини. Адже в дитинстві навіть гроза сприймається зовсім інакше, ніж у дорослому віці. У той же час, в обличчі дівчинки, зображеної художником на полотні, відчувається зрілість і рішучість, готовність взяти на себе самостійну відповідальність за молодшого брата.
Приваблює своєю реалістичністю зображений художником сільський пейзаж з милою серцю російської природою. Буйні лугові трави, що видніється вдалині ліс, дрібна річечка і крихкий перекинутий через неї місток вносять в картину елемент ліричності і теплоти.
Робота над полотном “Діти, що біжать від грози” була закінчена в 1872 році в Петербурзі.
Картина, очевидно, була заздалегідь розрахована на просторі апартаменти аристократів, які в той час охоче купували роботи Маковського. В результаті вона виявилася в зборах сімейства Наришкіних. В даний час полотно знаходиться в Третьяковській галереї.
